Креативний директор Стефан у своїй новій статті зібрав власні спостереження щодо методів, які дозволяють працювати швидше та зручніше.
До того ж, влучне порівняння створення арта із розв’язуванням математичних задач дає певну змогу переосмислити мистецтво.
Читайте на gamedev.dou.ua.
Нижче ви можете побачити початок статті.
Мене звуть Stefan Dowhan, я креативний директор Kevuru Games. У цій статті я поділюся своїми спостереженнями щодо того, чого на мою думку не вистачає початківцям і навіть досвідченим художникам індустрії CG, щоб працювати швидше та зручніше. Попри те, що описані прийоми можуть бути для вас очевидними, судячи з мого досвіду якась інформація може виявитися для вас новою.
Художника-початківця часто можна впізнати по тому, як він ускладнює собі процес малювання. У мене самого було переконання, що якщо фотографія складається з пікселів, то мені всього лиш потрібно повторити кожен, і я зможу зобразити що завгодно. Дотримуючись такого підходу, новачок намагається повторити фотографію в точності, але навіть малювання поверх фотографії не дасть бажаної якості без розуміння основ.
Щоб навчитися робити малюнок кращим, корисніше вивчати чужий арт, а не фотографії. Це з більшою ймовірністю допоможе зрозуміти, чого хочеться досягти у своїй творчості, і в першу чергу зрозуміти, що малювання — це завжди вміння знаходити закономірності, спрощувати складне, а не повторювати його.
Важливо вчитися на досвіді інших, адже якби митці завжди робили тільки те, що спадає їм самим на думку, історія мистецтва залишилася б на рівні наскельних малюнків.
Мистецтво набуває розвитку, коли воно засноване на напрацюваннях минулих поколінь, інакше об’єктивно сучасної якості не досягти. Схоже на парадокс, якщо згадати, що творча спільнота — це по суті контркультурне явище, що бажає виділятися і прагне переосмислити будь-які традиції. Існує якась абстрактна межа у створенні арту, де закінчується власна думка артиста і починається загальна думка арт спільноти у вигляді арт стилів та течій. Бажання підірвати систему — теж частина системи. Кожен визначає цю межу для себе сам. З одного боку, слідуючи лише вказівкам інших, артист ризикує стати посередністю без власної думки, з іншого, слідуючи тільки тому, що спало на думку, без прикладів імітації, творчості загрожує стагнація.
