CBDO Kevuru Games Влад Макаров розповідає, як пройшли заходи Game Developers Conference та Hamburg Games Conference. Весь світ підтримує Україну і перемога за нами! Матеріал доступний на gamedev.dou.ua

Нижче ви можете побачити початок статті.

Слава Україні! На зв’язку Влад Макаров, CBDO компанії Kevuru Games. Хочу поділитися історією своєї поїздки на захід Game Developers Conference у США.

Передчуття та сумніви

Ми з сім’єю переїхали до Чорногорії за декілька днів до початку повномасштабної війни. Причин для поїздки було декілька: по-перше — тривожні новини, а по-друге — заплановані відрядження до США та Німеччини.

Передчуття наближення чогось поганого посилювалося з кінця січня. Усередині компанії велися розмови про те, що якщо є можливість тимчасово переїхати на захід України або в іншу країну, то краще це зробити. Потім поступово почало закриватися небо. За тиждень до початку військових дій почалися перебої з перельотами, скасування рейсів та зупинка продажів на них. Уряди США, Великої Британії та інших країн почали терміново евакуювати своїх людей. Це теж наводило на думку, що може початись щось дуже небезпечне.

Ми не вірили у погане до останнього. І до останнього у сім’ї велися розмови про те, що не треба нікуди їхати, нічого не станеться, все буде гаразд. Та в певний момент я сказав: «Не станеться — то й чудово. Вважаймо, що просто з’їздимо у відпустку». До того ж я вже не міг вилетіти з України у Гамбург і Сан-Франциско, потрібно було брати квитки на літак з інших країн. І я розумів: якщо під час мого перебування у Німеччині та США щось станеться, мені потрібно, аби моя родина була в безпеці. Тому ми поїхали на авто до Чорногорії. Це вирішувало як робочі питання, так і питання безпеки сім’ї.

І, як виявилося, мої передчуття та побоювання, на жаль, були виправданими.

Курс на конференції: підтримка України у кожній деталі

Вже в Чорногорії ми купили квитки на конференції Hamburg Games Conference та Game Developers Conference (GDC) в Сан-Франциско. Попри військові дії, керівництво нашої країни неодноразово повторювало, що бізнес, який може продовжувати функціонувати, має робити це задля підтримки економіки країни. І я поїхав на конференції, щоб у нашій компанії зберігалися робочі місця, щоб ми могли розвиватися далі, і щоб кожен співробітник відчував себе в безпеці щодо нових проєктів. І, звичайно, щоб ми могли й надалі матеріально підтримувати наші ЗСУ та допомагати волонтерам. Бо, наприклад, з 24 лютого ми задонатили більш ніж півтора мільйона гривень нашим захисникам, і в планах допомагати такими ж сумами щомісяця.

Перед поїздкою до Німеччини та Штатів потрібно було робити тест на Covid, хоча я був двічі вакцинований. У Будві я зробив тест, і, поки чекав на результат, розговорився зі співробітницею лабораторії. Дізнавшись, що я з України, що моя мама працює лікарем 24/7 у київській лікарні (бо там безпечніше, ніж удома, через постійні бомбардування) вона не взяла грошей за тест. Сказала, що це її власний подарунок для мене. Отримував його зі сльозами на очах. Адже питання не в грошах, я міг сам сплатити. А в тому, що нас справді підтримують у різних країнах світу, навіть у невеликій Чорногорії, площа якої менша за Миколаївську область.

З Чорногорії не так багато прямих рейсів в інші країни та міста, тому маршрути під час відряджень зазвичай були складними: по дві, три пересадки до місць призначення. Навіть під час перельотів я відчував підтримку. Контроль також проходив дуже швидко. Ні про що докладно не питали. Навпаки, хто міг, той говорив слова підтримки.