В інтерв’ю українському медіа PlayUA бренд-менеджерка Kevuru Games Олена Бутенко розповіла про те, як компанія налагодила роботу в умовах війни та продовжила розвиватися, щоб мати можливість підтримувати українську економіку та сприяти якнайшвидшій перемозі України.
Нижче ви можете побачити початок статті.
Олено, для початку розкажіть трохи про себе. Чи існує якась цікава історія про те, як ви потрапили до команди Kevuru Games?
За освітою я журналістка, тривалий час працювала за спеціальністю, а потім, як і багато моїх колег, перейшла у PR та комунікації. Маю за плечима досвід роботи з малим та середнім бізнесом, ресторанною сферою та культурними проєктами. До команди Kevuru Games я долучилася у 2021 році. Якоїсь неймовірної історії стосовно мого найму немає. Навпаки, все сталося доволі швидко. І це, я вважаю, вказує на налагоджену систему рекрутингу та HR. Більше контексту: в моєму випадку від першого інтерв’ю до оферу пройшов тиждень. Один із основних меседжів, які озвучують наші рекрутери на інтерв’ю, — це наявність спільних цінностей у працівника та компанії. Вважаю, що у мене був максимальний збіг. За час моєї роботи в компанії команда встигла реалізувати чимало цікавих проєктів. Ми будували грандіозні плани на 2022 рік, які, на жаль, змінилися після 24 лютого. В нових реаліях ми по-новому будуємо комунікаційні процеси, але найголовніше — продовжуємо працювати та підтримувати економіку країни.
Якими були ваші дії після повномасштабного вторгнення росії в Україну, та яку роль у них зіграла компанія?
Якщо говорити конкретно про мене, то я, як і більшість людей, 24 лютого покинула Київ: ми із сім’єю переїхали в безпечніше місце. У перші дні війни в компанії активно допомагали з релокейтом, колеги підтримували один одного усіма можливими способами. Було створено канал, де кожен міг поділитися своїм запитом на пошук житла, перевезення, транспортування або запропонувати допомогу.
Частина команди вже працювала з-за кордону і була в безпеці. Багато працівників переїхали на захід України. Жінки могли скористатися можливістю релокейту в Європу (Польщу, Францію, Угорщину, Італію). Весь березень, коли співробітники займалися переїздами в безпечні місця, облаштуванням свого побуту і не могли повноцінно працювати, компанія все одно виплачувала їм мінімальну ЗП. Кожному, хто був на випробувальному терміні, автоматично зарахували його як успішний. Відпустки, вихідні, лікарняні дні, використані для переїзду, компанія повністю оплатила. За потреби працівникам надавали окрему матеріальну допомогу для релокації.
